Сни Юлії і Германа. Кенігсберзький щоденник, Пагутяк Галина, полная версия книги, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Сни Юлії і Германа. Кенігсберзький щоденник

Утім, це не виглядало на справжню причину неспання управителя. Він був усе ще в тому самому вбранні, що вдень. Герман, крутячи в долонях келих з вином, скоса позирав на письмовий стіл, завалений паперами й книгами, за яким, напевно, минали найщасливіші години життя пана Богуша. Він подумав, що цей уже не молодий чоловік міг би стати світилом у науці, але не витримав злиднів, маючи перед очима гіркий досвід своїх попередників. Мали бути ще й інші причини. Можливо, якусь таємницю пана Богуша забрала з собою на той світ тітка, й управитель почуває тепер себе у безпеці. Однак, Герман лукаво всміхнувся в напівтемряві кабінету, знавець людської натури міг би розкрити таємницю цього чоловіка. Ба, навіть він, Герман, зумів би це зробити, як би йому на цьому залежало. Але йому на тому не залежало. Аніскілечки. — На тому вечорі, — мовив якомога байдужіше Герман, — я стрів небожа графині Луїзи. Здається, він трохи теє… Богуш похитав головою: — Бідний Генріх! — Чому бідний Генріх? — О Германе, невже не зрозуміло? Хворий, тому й бідний. — Мені не сподобалося б, якби мене називали бідним Германом. — Не знаю, здається, був колись такий лицар — Бідний Генріх. Та й коли це вимовляють дамські уста, це радше комплімент, аніж образа. Як на мене, цей молодик трохи забагато собі дозволяє. Він що, вас зачепив?

Книга закрыта по требованию правообладателя.