Біла фортеця, Памук Орхан, полная версия книги, без сокращений, читать онлайн

Помогите раскрутить наш сайт, поставьте ссылку у себя в соц. сети:

Біла фортеця

Розділ 2 Чоловік був надзвичайно на мене схожий. «Це був я!» — перше, про що я зміг подумати. Складалося враження, що я потрапив у чужу гру, і мене вводять через двері навпроти й кажуть: поглянь, ти маєш робити так, рухати руками ось так, а той інший, що сидить у кімнаті, мав дивитися на тебе саме так! Коли наші очі зустрілися, ми привіталися. Хоча я не побачив на його обличчі й натяку здивування. Відтак я вирішив, що незнайомець не надто схожий на мене, як здавалося спочатку. У нього була борода, я ж, зізнаюся, дещо призабув свій власний вигляд. Він сів навпроти, і тільки зараз до мене дійшло, що я вже більше року не зазирав у дзеркало. Через деякий час відчинились двері, через які ввійшов я, і незнайомця покликали. Чекаючи, я прийшов до висновку, що це не просто майстерно спланований жарт, а результат моєї нездорової уяви. Не дарма останнім часом я все частіше почав бачити якісь незрозумілі, химерні речі. Мене не залишали дивні марення, схожі на втішну казку, ніби я повертаюся додому, всі мене зустрічають, потім раптом усе зникає, і я опиняюсь у своїй каюті на кораблі, прокинувшись від сну. Навіть пережите сьогодні мені здалося теж однією з тих казок, яка, втім, змогла реалізуватися; щойно я про це подумав, як двері широко розчинилися і мене покликали до зали.

Книга закрыта по требованию правообладателя.